Учора, 8 вересня, у Кіровоградському обласному центрі зайнятості у рамках реалізації проєкту «EU4Skills: кращі навички для сучасної України» відбулося засідання галузевої фокус-групи з прогнозування ринку праці у сфері сільського господарства.
В заході взяли участь: директор Інституту сільського господарства Степу НААН України Ігор Семеняка, завідувач кафедри загального землеробства Центральноукраїнського національного технічного університету, експерт-дорадник з питань економіки та механізації сільського господарства Микола Мостіпан, голова ГО «Кіровоградська обласна сільськогосподарська дорадча служба» Віталій Гліжинський, голова Кіровоградської обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу Микола Чуйко.
Відкрила захід його модератор – заступник начальника відділу організації роботодавців обласного центру зайнятості Юлія Кирилова. Вона повідомила, що на Кіровоградщині реалізовується пілотний проєкт з відпрацювання методологічних підходів щодо розробки прогнозних показників потреби в кадрах для формування регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів.
Ю. Кирилова коротко ознайомила присутніх з основними складовими проєкту, серед них – експертне опитування щодо перспектив розвитку видів економічної діяльності області з найбільшою кількістю зайнятих, нових професій (кваліфікацій) та їх потреби у розрізі кількісних та якісних показників (робота експертних фокус-груп) та ін.
Засідання відбулося у форматі активного полілогу, який, у першу чергу, дав можливість експертам аграрної сфери обговорити і систематизувати здобутий досвід: кожен із присутніх мав можливість охарактеризувати стан галузі, окреслити перспективи розвитку сфери, озвучити пробл
ематику основних невідповідностей між підготовкою кадрів та потребами роботодавців у навичках і кваліфікаціях, висловити своє бачення щодо майбутнього цієї сфери.
Ігор Семеняка у своїй промові ознайомив присутніх з напрямками наукової діяльності Інституту сільського господарства Степу НААН, поінформував про підготовку працівників вищого рівня (докторантів та аспірантів) та важливість таких фахівців на сучасному етапі розвитку аграрної сфери.
Для більш детального обговорення ключових проблем та перспектив галузі І. Семеняка запропонував виділити з-поміж інших напрямків аграрної сфери рослинництво та тваринництво. Коротко зупинився на кожному з них.
«У галузі рослинництва ми, звісно спостерігаємо тенденції розвитку галузі, застосування високоінтенсивних технологій. Це означає, що вже сьогодні роботодавець особливого значення надає рівню кваліфікації працівника. Залучаються до виробництва висококваліфіковані працівники, які мають більш ґрунтовні знання щодо технології обробки землі», – зазначив І. Семеняка.
Він підкреслив, що важливу роль набувають фахівці середньої ланки – керівні кадри (агрономи, бригадири, організатори). Ці фахівці є ще й психологами, які мають організувати людей, налаштовувати їх на готовність до партнерської професійної взаємодії, стимулювати до генерації ключових ідей, необхідних для ефективності у роботі. Ще одна ланка виконавців, яку виокремив І. Семеняка, – механізатори. Спеціалісти технічних професій, ті, хто безпосередньо обслуговує сільськогосподарську техніку. Ті, які здатні освоїти і обслуговувати нову техніку, забезпечувати увесь комплекс сільськогосподарських і технологічних заходів та виконання агротехнічних умов.
Крім того, ознайомив з досвідом зарубіжних країн щодо інноваційних підходів до підготовки професійних кадрів, стимулюючих та мотиваційних заходів до їх розвитку та навчання, застосування інноваційних підходів до ресурсозберігаючих технологій обробки землі, впровадження методів біозахисту посівів, навколишнього середовища.
У продовження порушеної теми експерти фокус-групи обговорили й професії, які користуються на сьогодні найбільшим попитом у сфері сільського господарства, які вже втрачають свою актуальність та які є дефіцитними.
«Є чимало професій, які вже сьогодні зникають. Наприклад, професія доярки. Поступово її замінює оператор машинного доїння – професія майбутнього. Фахові механізатори завжди були і будуть в ціні. Звісно, використання дронів у роботі, всіляких програм для контролю на полях — це реальність, яка модернізується з кожним днем. Це призводить до витіснення робітничих професій зі сфери сільськогосподарського виробництва», – підкреслив І. Семеняка.
Експерти аграрної сфери, які взяли участь у засіданні фокус-групи, були одностайні у тому, що першочергове завдання держави – підвищувати рівень матеріально-технічної бази навчальних закладів, які готують фахівців робітничих професій, у т.ч. й для аграрного сектору.
Присутні погодилися, що для формування якісного регіонального замовлення на підготовку фахівців та робітничих кадрів проведення експертних досліджень стану справ пріоритетних видів економічної діяльності є доцільним. Це дасть можливість максимально наблизити освітні послуги до потреб ринку праці та потреб місцевої економіки.
Відділ організації надання послуг роботодавцям Кіровоградського обласного центру зайнятості