Навчання впродовж життя – це реальна можливість залишатися затребуваним фахівцем на ринку праці, розвиватися та відкривати нові горизонти у будь-якому віці. У цьому переконана кропивничанка Поліна Коваленко – докторка філософських наук, кандидатка біологічних наук та доцентка, яка у свої 52 роки вирішила здобути вже третю вищу освіту за допомогою ваучера на навчання від Державної служби зайнятості.
Зараз Поліна Григорівна працює у Донецькому національному медичному університеті. Вона вже має ступені за спеціальностями «Управління персоналом, менеджмент» та «Біологія», проте вирішила не зупинятися на досягнутому та обрала новий актуальний напрям – «Реабілітаційна психологія».
Про таку можливість Поліна Григорівна дізналася під час дружньої розмови з колегами-викладачами з Харкова, які вже скористалися цією послугою. Їхній досвід настільки зацікавив науковицю, що вона вирішила ризикнути, адже переконана, що в сучасних реаліях нові знання обов'язково стануть у нагоді. Вибір спеціальності був абсолютно свідомим: реабілітаційна психологія сьогодні є не просто затребуваною галуззю, а й має величезну особисту цінність.
«Зараз час вимагає гнучкості, і нові знання можуть відкрити двері до зміни професійного напряму. Але перш за все реабілітаційна психологія – це про розуміння людей та актуальні потреби сьогодення, – ділиться Поліна Григорівна. – Окрім того, це дуже важливо для мене як для матері десятирічної дитини. Сучасне покоління зовсім інше, воно зростає у світі цифрових технологій та ґаджетів. Щоб зберегти контакт із дитиною, бути з нею на одній хвилі та вміти правильним шляхом підтримати її, дорослим теж потрібно постійно навчатися й рости».
Процес отримання ваучера на навчання від Державної служби зайнятості був досить легким для Поліни Коваленко: «Із заповненням та подачею документів у мене взагалі не виникло труднощів, адже фахівці самі зателефонували й повністю мене поінформували, – розповідає науковиця. – Особливо цінно, що вони мені всебічно допомагали, аби я встигла вчасно подати необхідний пакет документів».
Звісно, поєднувати викладання, наукову діяльність та власне навчання – чималий виклик. Адже Поліна Григорівна має два напрямки роботи: викладає на кафедрі мікробіології (на магістерському рівні), а також працює у сфері післядипломної освіти. Проте власна дисципліна та прагнення досягати мети допомогли жінці швидко увійти в ритм.
«На початку я трохи хвилювалася через великий обсяг інформації та завдань, але коли заглибилася у процес, то зрозуміла, скільки цінного досвіду отримую. Ці знання корисні для мене не лише як для фахівця, а й суто в людському плані, – зазначає Поліна Григорівна. – А я маю правило: якщо вже почала справу, потрібно впевнено йти до кінця».
Сьогодні Поліна Григорівна з оптимізмом дивиться у майбутнє, розглядаючи нові кар'єрні перспективи у сфері реабілітації. Її історія – це найкраще підтвердження того, що навчатися, змінюватися та відкривати нові горизонти ніколи не пізно, а Державна служба зайнятості завжди готова підтримати кожного на цьому шляху.
