Служба зайнятості – це не просто місце, де безробітні шукають роботу. Це простір можливостей, підтримки та віри в людину. Завдяки професіоналізму кар’єрних радників, індивідуальному підходу та щирому бажанню допомогти, чимало людей щороку знаходять своє місце у професійному житті.
Однією з таких історій стала життєва дорога Олени Горніцької – мешканки села Сальково Заваллівської громади. Її шлях до стабільної роботи був непростим, але саме завдяки наполегливості та підтримці служби зайнятості після тривалої перерви у роботі безробітна змогла змінити своє життя на краще.
Горніцька Олена здобула професію кухаря у Благовіщенському професійно-технічному училищі. Проте після завершення навчання їй не вдалося одразу реалізувати себе в обраній сфері – обставини змусили працювати дояркою в одному з агропідприємств сусіднього села. Два роки важкої фізичної праці стали для молодої дівчини періодом переосмислення.
Згодом вона все ж таки вирішила змінити своє життя і повернутися до улюбленої справи. Так Олена Горніцька влаштувалася кухарем у заклад громадського харчування в селищі Заваллі, де нарешті змогла застосувати свої знання та вміння.
Проте наступні роки жінка присвятила найважливішому – своїй родині, зокрема вихованню п’ятьох дітей. Материнство стало її головною місією, а турбота про рідних – щоденним життям.
«По завершенню декретної відпустки, повернутися на попереднє місце я не могла, – розповідає жінка. – Відстань між моїм селом і роботою надто велика, а діти потребують моєї уваги та постійного догляду - садочки, школи, побут. У селі знайти роботу було складно, майже нереально. Тож єдиним виходом стала допомога служби зайнятості».
Олена Горніцька звернулася до Гайворонсько-Благовіщенського управління за допомогою у пошуку нової роботи. Під час розмови з кар’єрним радником було очевидно, що безробітна має досить високий рівень мотивації та щире бажання працювати.
Однак серед наявних вакансій не було жодної, яка б відповідала її потребам і знаходилася поблизу населеного пункту, де вона проживала. Фахівці служби зайнятості пропонували безробітній опанувати нову професію, яка могла б відкрити більше можливостей для працевлаштування. Та жінка змушена була відмовитися, адже залишити дітей без нагляду вона не могла.
Пошук роботи тривав. І згодом кар’єрна радниця зателефонувала Олені з новою пропозицією – вакансією машиніста конвеєра у ТОВ «Чарнокіт», підприємстві, що розташоване безпосередньо в її селі. Жінка погодилася пройти співбесіду, і відтак отримала постійну роботу.
«Я задоволена роботою – вона поруч із домом, що для мене дуже важливо. Особливо приємно було відчути підтримку колективу: колеги допомогли швидко адаптуватися до нових умов. А досвідчені наставники навчали тонкощам роботи з обладнанням, ділилися знаннями та практичними порадами. Завдяки цьому я впевнено опанувала нову для себе професію», – ділиться жінка.
Історія Олени Горніцької – це доказ того, що навіть у найскладніших життєвих обставинах завжди є шанс змінити все на краще. Головне – не здаватися, вірити у власні сили та скористатися підтримкою, яку надає служба зайнятості.
Для тих, хто сьогодні перебуває у пошуках роботи, ця історія може стати джерелом натхнення. Кожен має потенціал, кожен заслуговує на гідну працю, і кожен може знайти своє місце – незалежно від віку, досвіду чи життєвих викликів.
Служба зайнятості – поруч, щоб допомогти. А успіх – ближче, ніж здається. Варто лише зробити перший крок.