З початку оголошення карантинних заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, чимала кількість заробітчан змушені були повернутися з-за кордону на Батьківщину. Одна з тих, кого спіткала така доля, тридцятип'ятирічна мешканка Компаніївського району Вікторія Григорівна, яка більше року працювала за кордоном.
«По дорозі додому, аналізуючи прожите за кордоном життя, чимало думок та планів пролітало у моїй голові. Я зрозуміла, що буду невідкладно шукати роботу вдома. І переконалася, що будь-який здобутий досвід – він безцінний», –згадує молода жінка.
Тож, не зволікаючи, у квітні, по допомогу у пошуку роботи, жінка звернулась до Компаніївської районної філії обласного центру зайнятості. Під час телефонної розмови кар'єрного радника та Вікторії Григорівни, неможливо було не помітити, що молода жінка має неабияку внутрішню мотивацію до праці. З першого дня у статусі безробітної колишня заробітчанка виконувала усі рекомендації фахівців, проте підходящого місця роботи, на той момент, не було.
«Я зрозуміла, що, навіть у цю, надто скрутну, для мене, годину не варто впадати у відчай, а треба діяти. І це надасть позитивний результат. Дійсно, через деякий час мені запропонували вакансію соціального робітника у Територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) району», – розповіла Вікторія Григорівна.
Із даною пропозицією жінка, із задоволенням, погодилася і того ж дня була направлена на співбесіду до роботодавця.
1 липня поточного року Вікторія Григорівна розпочала роботу. Доставити додому продукти харчування, медикаменти, промислові та інші товари, приготувати звичайні страви, а також страви за рекомендаціями лікарів, прибрати житлові приміщення, виконувати роботи щодо ведення, обслуговування та впорядкування домашнього господарства – це коло обов'язків, які виконує жінка.
Зі слів жінки, соціальними працівниками не стають, а народжуються, адже на цій роботі потрібно вміти слухати, мати добре серце і велике бажання допомогти людині. «Мені ця робота приносить не тільки стабільний заробіток у межах рідної країни, а й задоволення від того, що я маю можливість допомагати людям, які опинились у скрутному становищі», – зазначає Вікторія Григорівна.
А. Ярошук, провідний фахівець з питань зайнятості, відділу надання соціальних послуг Компаніївської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості