25.09.2020 | 08:26

Валерій Довженко, мешканець селища Сухий Ташлик Вільшанського району, більше 20 років свого життя віддав обробці землі.


©pfk.com.ua

«Часткова мобілізація, що була оголошена у 2014 році на окремих територіях нашої держави, спонукала мене на військову службу у Збройних Силах України. Більше року я боронив рідну землю у складі 56-ої окремої мотопіхотної бригади на посаді водія протитанкового артилерійського взводу протитанкової артилерійської батареї», – згадує В. Довженко.

Незважаючи на складні військові будні, час несення служби промайнув швидко. Через рік Валерій демобілізувався та повернувся до рідного села і продовжив свою улюблену справу: працював трактористом та обробляв землю.

Спогади про військову службу, міцність побратимської дружби та відчуття єднання не давали спокою Валерію Олексійовичу. Він говорить, що бойові дії роблять людей по-справжньому сильними: «Ті, хто разом з тобою здають «іспит на зрілість», стають тобі братами. А фронтове братерство дорогого варте».

Валерій Олексійович часто розповідав про несення служби дружині Тетяні, медику за освітою, тож з часом народилася думка підписати контракт на військову службу разом. Так і сталося: подружжя звернулося до районного військового комісаріату, разом пройшли усі необхідні регламентовані дії і підписали контракт на військову службу за контрактом у Збройних Силах України.

Три роки подружжя несло службу у військовій частині А0739: Валерій Олексійович служив водієм, а Тетяна Володимирівна – медичною сестрою. Понад рік вони проходили військову службу у зоні проведення АТО/ООС.

Що робити після закінчення військової служби? Питань було більше ніж відповідей. Вирішивши усі побутові проблеми, одним з найперших завдань Валерія Олексійовича було працевлаштування. На самостійні пошуки чоловік вирішив не втрачати час, тому звернувся до Вільшанської районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості.

Кар’єрному радникові Валерій Олексійович повідомив, що хотів би знайти роботу у селі, де проживає. Атовець розглядав різні варіанти працевлаштування, проте, підходящих для нього вакансій не було. Спільно з кар’єрним радником безробітний склав індивідуальний план працевлаштування, у якому були враховані і власні можливості, і результати профілювання. На жаль, не одразу безробітному пощастило підібрати вакансію, яка повністю б його задовольнила.

Але згодом, ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат», що спеціалізується на виготовленні у промисловому масштабі феронікелю з бідних окислених нікелевмісних руд, подало до районної філії центру зайнятості інформацію про потребу у працівникові на вільне робоче місце плавильника кольорових металів. Зацікавленість чоловіка не можна було не помітити, тож фахівці районної філії запропонували Валерію Олексійовичу спробувати і він, не вагаючись, погодився.

Успішно пройшовши співбесіду з роботодавцем, а також стажування на робочому місці, колишній військовослужбовець отримав направлення на працевлаштування.

 

О. Войнікова, заступник директора Вільшанської районної філії обласного центру зайнятості