Часто батьки занепокоєні тим, що їхні діти не можуть визначитися з вибором професії, їх нічого не цікавить або цікаво все, вони нічого не хочуть і т.д.
Молоді люди, обираючи професію, дуже часто почуваються невпевнено, проявляють надмірну обережність, бояться помилитися і прийняти неправильне рішення. Однак, через острах можна відмовитися від улюбленого напрямку, захоплення і обрати хибний шлях. Та, насправді, якщо розвіяти усі побоювання, не обмежувати себе, то вибір є!
«У мене все добре виходить, але нічого не подобається настільки, щоб займатися цим все життя. Я буду нудьгувати, така робота мені швидко набридне. Як бути?». За такими роздумами стоїть побоювання не знайти себе, не відбутися, пропустити найголовніше. У такому випадку доречно звернутися до профконсультанта або ж спробувати розібратися в собі самостійно, використовуючи метод виключень. Наприклад, написати десять професій, з якими ні в якому разі не хочеться пов’язувати своє життя. Проаналізувати, що їх об’єднує, та виключити із переліку – це не моє. Написати десять більш-менш симпатичних професій, визначити чим схожі вони. Таким чином можна визначити характеристики професії, які є важливими, своєрідні критерії відбору майбутньої роботи. Краще займатися таким аналізом разом з людиною, яка знає зміст та особливості сучасних професій.
«У мене ні до чого немає здібностей». Насправді усі люди талановиті, просто є ті, хто займається не своєю справою. Кожен хоча б щось вміє робити гарно, але інколи ні сама людина, ні оточуючі не звертають уваги на такі дії. Наприклад: вміє слухати, прагне допомагати, уміє співчувати і т. ін. Це ж не професія! Коли людина говорить, що нічого не вміє, то це означає, що вона міряє себе стандартними мірками або просто повторює чужі слова про себе, обмежуючи свій вибір. Щоб уникнути таких думок, варто подумати, що подобається робити, чим готовий займатися весь час? Якщо не боятися помилок, докласти зусиль, проявити наполегливість, то можна досягти гарних результатів. Життя не стоїть на місці: у сучасному світі, де швидко розвиваються технології, навіть той, хто давно обрав професію, періодично змінює напрямки роботи, вчиться чомусь новому, підвищує кваліфікацію. А інколи переходить до суміжних галузей.
«А раптом я помиляюся? Мама (тато) знають краще!» Уважні батьки відчувають здібності дитини і розвивають їх через вивчення іноземних мов, спорт, музику, танці, малювання. Трапляється, що обираючи професію для своєї дитини, дорослі підсвідомо реалізовують свої наміри, а не уподобання доньки чи сина. Або ж керуються матеріальними перспективами професії. Але робота має приносити і задоволення, а не лише гроші. Звичайно, батьки бажають своїй дитині найкращого. Але очікування від майбутньої професії знає лише той, хто її обирає!
«А я зможу цим гарно заробляти?» Такі побоювання виникають через необізнаність. Гарно заробляє той, хто талановито виконує свою роботу. А для цього треба любити справу, якою займаєшся. Адже за умови зацікавленості і працездатність, і якість твоєї роботи порівняно з тими, хто «просто працює», буде вищою. Гроші приносить любов до професії, а не її престижність чи мода. Нецікава справа, навіть якщо вона престижна, буде забирати всі сили, нерви, дратувати, і знижувати якість. Третину життя людина проводить на роботі. То чи варто зневажати любов’ю до своєї професії?
Незнання того, у чому суть професії, які вимоги вона ставить до людини, як можна розвиватися та вдосконалюватися в ній та чого досягти – поширена помилка неправильного вибору.
Побоювання та помилки при виборі професії викликані, у цілому, трьома причинами:
- необізнаністю у світі професій;
- незнанням своїх сильних та слабких сторін;
- небажанням дорослішати, стати самостійним і зробити свідомий, зважений та самостійний вибір, відстояти його перед оточуючими та нести за нього відповідальність.
Рекомендуємо відвідати усім, хто думає про вибір майбутньої або нової професії/спеціальності, особливо майбутнім абітурієнтам!, Платформу профорієнтації та розвитку кар’єри (http://profi.dcz.gov.ua/).
За результатами тестування пропонуємо також консультацію фахівця (для цього необхідно звертатися до центрів зайнятості (засобами телефонної та електронної комунікації).