Розʼяснення Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики України щодо застосування частини третьої статті 42¹ Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.  

Розмір заробітної плати у трудовому договорі встановлюється з урахуванням, зокрема положень законодавства.

Частиною третьою статті 42¹ Закону України «Про зайнятість населення» (далі-Закон) встановлено що роботодавець може отримати дозвіл, за умови виплати заробітної плати у розмірі не менш як:

  • пʼять  мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам у громадських обʼєднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у статтях 36, 37, 39, 41, 43,48 Закону України «Про освіту» ;
  • десять мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.

Відповідно до статті 127 Кодексу законів про працю України відрахування із заробітної плати провадяться у передбачених законодавством  випадках.

Статтею 168 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобовʼязаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Згідно зі статтею 164 Кодексу загальний оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом.

Враховуючи вищевикладене, частиною третьою статті 42¹ Закону визначений розмір заробітної плати, який встановлюється працівнику та з розміру якого проводиться утримання згідно із законодавством.